Перша збірка Остапа Ножака початково була покликана віднайти омнеартизм („всемистецтво“), натомість знайшла палке кохання до постмодернізму, як зізнався автор – тоді ще двадцятилітній студент із Чорткова, який 2003 року став номінантом літературного конкурсу імені Вадима Коваля. Однак поет виявився не лише молодим шукачем власного стилю, а й Істини, першооснови світу.

Ми рідко замислюємося про постать митця, коли безпосередньо сприймаємо твориво його фантазії. Для реципієнта твори мистецтва чи літератури це наче даність, але вони так чи інакше відображають бачення конкретної людини, погляд на світ з-під визначеного кута зору. Певно, минає доволі часу, доки спалах задуму митця трансформується у цілісне полотно. У якому стані перебуває душа автора, коли творить?