INFORMATIO

Чому важливо власні історії перетворювати на оповіді – розповість і покаже «Психологічний театр імпровізації»

У лютому в Чернівцях стартує проєкт «Психологічний театр імпровізації», ініційований ГО «Міжнародний молодіжний театральний фестиваль «Чорні вівці». Основною метою проєкту є сприяння психосоціальній реабілітації людей в умовах війни з допомогою арттерапії, […]

SYLVETA

«Намагатися, щоб забули, тоді згадають», або Про тотальну неприсутність Кожелянка

Катастрофічно не можу пригадати, коли як читач вперше довідався про письменника Василя Кожелянка. Здається, як людину знав його усе життя, а отого-таки першого моменту осяння/розуміння, що маю справу з видатним […]

SYLVETA

…в об’єктиві камери одного фотографа, що планує постмодерн

Поезію Андрія Ругали я відкрила для себе, коли працювала у журі конкурсу студентської поезії, ініційованого Оксаною Матійчук (керівницею Центру Gedankendach) та Світланою Вардеванян (засновницею літературного клубу «Art Hunters Club»). Результатом […]

INFORMATIO

Орфей та Еврідіка міняються ролями

Я вірю в задум і відчуваю його, особливо, коли споглядаю природу чи думаю про рафінованість людського тіла... Звісно, дуже часто є підстави думати, що Творець цього світу забув про нас... Багато підстав думати, що Ніцше у своєму радикальному вислові про смерть Бога мав рацію... Але якщо припустити, що Творець просто лишив нас у спокої, бо ж на самому початку пообіцяв повну свободу дій, то все не виглядає аж так нелогічно...

INFORMATIO

У кожній небилиці лише частка небилиці (NOтатник)

Кожен глядач, залежно від свого бекґраунду, очевидно, сприймає цей сценічний текст по-своєму, але те, що відбувається з усіма – це емоційне розкорковування, а далі безперешкодна інсталяція дуже важливих меседжів та залученість у дійство через діалог, дійове слово, заданий ритм.

SYLVETA

Співрозмовник, якого мало

Писати про Василя Кожелянка – це збирати свої спогади і спогади інших про нього і зняти з полиці всі його книги, бо писати про нього – це про нього розмовляти і розмовляти з ним. Це прізвище та це ім’я – давно конотація, наповнена дуже чіткими образами, значеннями, асоціаціями, відчуттями.

SYLVETA

Леся Івасюк: «Мова – це та ж музика, лише виражена іншими знаками…». Мережевий діалог

Ніхто з героїв не вилікуваний. Кажете, щасливе життя? А що таке щастя? Відсутність травми? Травма не виключає щастя. Ви хочете розв’язати задачку  – проговорити-полікувати, запакувати і поставити в коробочку з надписом «пророблено-завершено». Так не буває. Архівованої травми не існує. Травма завжди живе в активі. В романі – open end. Ви це зауважили? Процес триває, дорога не завершується.

SYLVETA

ІЗ ДОВІДНИКА МОДЕРАТОРА-ПРАКТИКА, або HOMO LUDENS ЯК СТИЛЬ І ДІАГНОЗ (спроба інтерв’ю)

Про усе, що Ви прочитаєте далі (якщо не полінуєтеся), ми розмовляли зі студенткою-журналісткою Євгенією Калюжкою, з якою нас звела Доля на чернівецькій презентації «Країни за Збручем». Презентація була такою велелюдною, що Євгенії довелося сидіти біля моїх ніг, а мені упродовж усієї презентації кричати їй над вухом. На мою радість, їй задали як домашнє завдання записати інтерв’ю, і я змогла реабілітуватися. Та й побалакати я люблю – набутий рефлекс.

Володимир Сердюк
SYLVETA

Володимир Сердюк: мінімалістичний портрет

Творчість Володимира Сердюка свідчить про вишукане, своєрідне світовідчуття, базоване на сформованих естетико-етичних принципах. Його твори – це завершені смислові картини, в яких неабияку роль відіграє рух (слова, образів – з переростанням у мотиви, події (власне, її розгортання), думки).

SYLVETA

Літконкурс ім. Вадима Коваля: інтерв’ю з лауреатами

2002 року у Чернівцях засновано “Міський відкритий літературний конкурс імені Вадима Коваля”. За цей час світ побачили книги дванадцяти лауреатів, а також “Вигране (антологія текстів Літературного конкурсу імені Вадима Коваля, 2002 – 2005)” (2006), антологія “70 віршів” (2010). З лауреатами конкурсу розмовляла Ірина Антофійчук.

Микола Рачук
SYLVETA

Миколі Рачуку – 75

5 березня виповнилося 75 років поету Миколі Рачуку. Він є автором «високої» поезії, естетично близької герметичним текстам авторів «Київської школи», до кола яких належав Микола Рачук. Свого часу його підтримали Василь Симоненко та Іван Світличний, які, очевидно, й залишилися головними морально-етичними орієнтирами поета.