Драй-Хмара М. Твори / Упор., прим. С.А.Гальченка; передмова І.М. Дзюби. – К.: Наук. думка, 2015. – 712 с.
Видання відображає усі напрямки діяльності поета-неокласика, перекладача, ученого, критика, публіциста, поліглота Михайла Драй-Хмари (28 вересня (10 жовтня) 1889, Черкащина – 19 січня 1939, ГУЛАГ, Колима). У том увійшли його поетичні твори, переклади, наукові праці, критика та публіцистика, щоденники та нотатки, вибране листування.
Відкриває книгу переднє слово односельчанина М. Драй-Хмари, кандидата історичних наук, доктора політичних наук Миколи Томенка «Повернення із забуття», у фіналі якої в кількох словах подано вичерпну характеристику особистості М. Драй-Хмари: Сподіваюсь, у цьому виданні, де зібрані його поезії, поетичні переклади, публіцистичні твори, листування, щоденники тощо, Ви відкриєте для себе справжнього Михайла Драй-Хмару, з його непересічним думанням, генетичним патріотизмом, гострим і правдивим словом, жагою до життя
.
Вступна стаття Івана Дзюби «Він хотів «жить, творити на своїй землі…» окреслює місце М. Драй-Хмари в українському літературному, науковому процесі. Особливу увагу приділено його культурницько-освітній, науково-дослідницькій діяльності, його участі в українізаційних процесах, проаналізовано особливості його поетичного мовлення, мислення, творчість подано у контексті тогочасного літературно-критичного дискурсу.
Якщо з поезією одного із «грона п’ятірного» читач знайомий, то науковий доробок для багатьох стане відкриттям. Не може не вражати широке коло його дослідницьких інтересів і скрупульозний дослідницький підхід. М. Драй-Хмара стежив за розвитком української та інших слов’янських літератур, осмислюючи різні властиві їм явища. Він першим дослідив фрагменти Менського рукопису ХІV століття, здійснивши його палеографічний, графічний, фонетичний, морфологічний, синтаксичний, лексичний аналіз.
Це видання доробку М. Драй-Хмари ще більше підкреслює силу злочину радянської тоталітарної системи, адже підсилює усвідомлення того, що нею цілеспрямовано винищувалися митці, науковці світового рівня, які могли вивести Україну на гідний рівень. Дізнаючись про таких людей, про рівень їхнього особистісного, професійного рівня, розумієш, скільки втратила Україна, втративши їх. Та, водночас, це підказує шляхи виходу із нашої непростої історичної ситуації – репрезентація національної історії, культури в Україні та у світі на високому рівні. Адже такі постаті, як М. Драй-Хмара, до національного культурного іміджу додають лише позитиву і спроможні позбавити українців надто деструктивного психокомплексу причетності до власної нації.