Задура Богдан. Найгірше позаду. Поезії / Переклав з польської Андрій Любка; редактор Олександр Бойченко. – Чернівці: Книги–ХХІ, 2015. – 164 с.
Богдан Задура (Bohdan Zadura) – польський письменник (автор близько тридцяти віршованих і семи прозових книг), літературний критик, перекладач (перекладає з української, англійської, угорської), головний редактор щомісячника «Twórczość» – найавторитетнішого польського часопису, на сторінках якого публікуються твори польських письменників до виходу їх окремими книгами, есеїстика, присвячена польській та світовій літературі, літературним подіям. Дебют Богдана Задури припадає на 1962 рік. Він є лауреатом польських і міжнародних літературних премій, відзнак. Найбільш активно і послідовно популяризує у Польщі українську літературу. Книгу «Найгірше позаду» поет презентував у Чернівцях під час фестивалю «Meridian Czernowitz» (4 вересня 2015 року).
«Найгірше позаду» дає можливість читачеві побачити поетичне слово, світовідчуття Богдана Задури в розвитку, оскільки до книги перекладів увійшли вибрані вірші із п’яти збірок: «Питання часу», «Усе» («Wszystko», 2008), «Нічне життя» («Nocne życie», 2010), «Воскресіння пташки» («Zmartwychwstanie ptaszka (wiersze i sny)», 2012), «Крапка над і» («Kropka nad i», 2014).
Поезії Богдана Задури властивий безперечний магнетизм. Очевидно, ця привабливість – в іронічному ставленні до існування, у несподіваних поворотах думки та виринанні образів, які розкривають специфіку щомиттєвого існування людини. Якщо вдаватися до визначень, то поезії Богдана Задури найкраще підходить екзистенційна іронія – як спосіб звільнитися від стереотипів мислення, поетичного мовлення, відтворення навколишньої дійсності. Ці тексти розкривають інший бік потенціалу поетичного слова, цілковито стирають межу між авторським кутом зору та сприйняттям читача. Книга «Найгірше позаду» – мандрівка не лабіринтами, а відкритим простором свідомості Богдана Задури. Його тексти належать до тих, які розбирають на цитати і викликають звикання (у значенні стійкої залежності від процесу читання і наступної дози). Прочитавши їх, озираються довкола, аби хоч з кимось поділитися результатом чергового інсайту.