Дупешко Максим. Історія, варта цілого яблуневого саду : роман / Максим Дупешко. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2017. – 160 с. ISBN: 978-617-614-158-7
Серце пришвидшує свої ритми, а подих перехоплює, адже ідеться про «Історію, варту цілого яблуневого саду». Стільки різних персонажів і з ними цілі життєві історії, що поєднують родини і покоління людей. Жителів не тільки міста Чернівці, а й цілої України. Українців не за графою у паспорті, а за душевними коливаннями і стуками серця. «Я мав причини зробити героя поляком. Мені було важливо показати, що, коли прийшла незалежна Україна, він одразу прийняв українське громадянство. Він став політичним українцем, – ділиться у одному із інтерв’ю автор. – А проблема багатьох українців, що вони досі політично себе так не позиціонують. Я вважаю, що нам треба думати про те, що наша держава має бути побудована на політичному громадянстві, бо ми багатонаціональна держава. В тому числі – і Чернівці…».
Чернівці описано настільки майстерно, ювелірно, що кожен мешканець-читач, сам того не розуміючи, починає згадувати вулиці, чи йти до них і шукати, фантазувати, творити, «де ходили ніжки головної героїні Дори?» чи «де ж той трамвай із рейок зійшов?», «яка споруда викликала страх і хвилювання у жителів?», а «де ж пришвидшено билися серця закоханих героїв роману?». Описи споруд, атмосфери, жителів – зачудовують і виникає бажання поїхати до Чернівців, якщо ж ти тут мешкаєш – то просто вийти і прогулятися затишними вуличками рідного міста!
Важливим є й те, що іноді ловиш себе на думці, що ця історія могла відбуватися і на просторах інших міст України, які стикалися із подібними проблемами окупації, були майданчиками політичних та військових баталій і мали багатонаціональне населення! Переживання людей тієї епохи, їхні біди та прикрощі, хтось зможе побачити у історіях життя близьких людей чи навіть себе. Я спершу хотіла сказати, що картинки могли б змінюватися і на тлі інших міст, та то неправда, бо саме Чернівці дали змогу автору розкрити трагічність долі людей у роки Другої світової війни, ба більше цілих народів, і в образі однієї людини – тужать мільйони, над могилами закатованих та просто ніби ненароком вбитих людей.
Роман називається неординарно, якщо дивитися на сучасну лаконічність назв, заголовок інтригує… Я побачила назву «Історія, варта цілого яблуневого саду» так:
ІСТОРІЯ: так це справді історія міста, його жителів, адже саме мешканці створювали той неповторний колорит – своїми особливостями, про які читаємо на сторінках історії, багатонаціональністю і водночас єдністю. Це історія навіть цілої національності, якої не існує в жодних каталогах, алфавітних покажчиках чи Вікіпедіях – це ЧЕРНІВЧАНИ, «тоді це місто було зовсім іншим. Чи, можливо, не зовсім. Чи, можливо, цього міста взагалі не існувало, а всі ці світлини, які бачимо тепер, – можливо, їх створювали навмисне якісь вигадники-казкарі»… Такими БУЛИ (на жаль, стали ж зовсім інакшими), але ще де не де проглядаються риси старих Чернівців, яких може ніколи й не існувало, і то тільки вигадка. Вирішувати вже кожному особисто!
ВАРТА: не даремно на обкладинці знайшлося місце для цього слова, адже повноцінно вартим є те, що вкладено в невеличку книжку, варта кожна історія життя кожного учасника неповторної розповіді, вартим є і той особливий та неповторний стиль автора і його манера викладу думки, вартими є й проблеми, ті що піднімаються у тексті автором і ті що народжуються у думках читачів.
Свідомо чи ні, Максим Дупешко розпочав шлях нової української літератури, який раніше вже намагалися протоптувати інші не менш талановиті та потужні автори, але то були тільки стежини, які несміливо десь у заростях марнотратства паперу, часу, витраченого на прочитання, стежини в будяках пустословів, що понині добре друкуються і видаються, на відмінну від справжніх майстрів слова і діла.
ЦІЛОГО: цілого дуже багато у романі. Цілісний сам автор, тому й зміг донести до читача головне – свою справжність і професіоналізм. Щоправда незрозумілим для мене є те, де ж те все дівається у житті, прострибуючи нотками солом’язливості, зухвальства, навіть нівелювання своєї величі! Та не про те! Саме тому на шляху автора трапляються такі ж професіонали, чудове видавництво, дуже креативний дизайнер, розуміючий редактор і просто люди, що надихають і скеровують шлях автора та його творіння у правильному напрямі. Бажаю, щоб надалі залишалося саме так!
ЯБЛУНЕВОГО: про те багато мови не буде, адже яблуко – сакральний архетип, що несе в собі історію людства, і кожен в тому може побачити дуже мало чи багато… Для мене яблуко – то цілий космос і безмежність, а ще і яблуневий сад, то в роздумах можна загубитися і мандрувати садом, відпочиваючи. Створюючи нові прототипи, заповнюючи соком нові яблука і насаджуючи нові дерева.
САДУ: мабуть не даремно так часто це слово поєднують з усіма можливими і неможливими словами, в такі собі тексталегорії, адже воно настільки потужне та багатогранне. Здавалося б сад – просто штучно створена екосистема, а насправді цілий Всесвіт.
,: так-так – це кома, та яку вже з розповіді автора – він забув, редактор додав… Мені здається, що так мало бути, вона просто мала бути на обкладинці та назві, не з погляду синтаксису чи філології, а з погляду долі, адже у творчості Максима Дупешка ще зарано ставити крапку, а після коми завжди чекаємо продовження, тому це продовження розвитку таланту автора. Кома – це продовження історії міста, яке щораз дивує своєю таємничістю та багатокомпонентністю, чернівчанами, що прагнуть стати кращими, та країни, яка просто нарешті має прокинутися, вдихнувши на повні груди, і кожен мешканець нашої країни має називати себе гордо українцем за національністю і за покликом душі.
У романі «Історія, варта цілого яблуневого саду» Максима Дупешка є найважливіше – душа, і вона ВАРТА НЕ ТІЛЬКИ ЦІЛОГО ЯБЛУНЕВОГО САДУ!!!