Ґлавініч Томас. Життя бажань. Роман / Томас Ґлавініч; переклад з німецької Володимира Кам’янця. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2015. – 252 с. ISBN 978-617-614-100-6
Томас Ґлавініч (Thomas Glavinic, 2 квітня 1972, Ґрац) – австрійський письменник, мешкає у Відні. Працював таксистом, копірайтером. У літературу увійшов 1998 року романом «Карл Гаффнер, любитель нічиїх». Від того часу його тексти не залишаються не поміченими критиками і читачами, вони завжди резонансні, мають також комерційний успіх.
Твори Томаса Ґлавініча виходять у видавництвах Берліна, Мюнхена, Франкфкурта-на-Майні. Роман «Життя Бажань» («Das Leben der Wünsche») вийшов 2009 року у Мюнхені. І ось тепер завдяки перекладу Володимира Кам’янця український читач має можливість поринути у вир світу чуттєвості, почуттів і бажань від Ґлавініча.
Оповідь починається з класичного казкового мотиву: головний герой, тридцятип’ятирічний Йонас, випадково (якщо взагалі можна говорити про випадковості) зустрічається з незнайомцем, який пропонує виконати його три заповітних бажання. І надалі бажання отримують перепустку не лише у життя головного героя, а й тих людей, з якими він пов’язаний. Бажання не просто визначають вибір Йонаса, вони прокладають собі шлях, усуваючи будь-які перешкоди. Що це – цілковита свобода чи тотальна залежність? Відповідь залежить від бажання (чи від вибору?..) читача.
«Не треба давати волі почуттям, відповім тобі так, по-перше, як можна її їм не давати, а по-друге, і це головне, що мені з того? Знати, що я, власне, любив когось іншого, але не давав волі почуттям і зостався з тобою – чому я зостався з тобою? З вірності? Чи вірність означає – бути з кимось, навіть якщо його більше не кохаєш? Чи вірність означає – пригнічувати свої справжні почуття, щоб щось, що колись було, мало змогу мерехтіти назовні? Чи вірність означає – сфотографувати мить життя і молитися на знімок до кінця своїх днів?» (с. 87).
Томас Ґлавініч показує людей, які постійно перебувають на межі – почуттів, вибору, статусу, життя. А кадри так миттєво блимають, що в якийсь момент, аби не загубити себе і кохану людину, усвідомлюєш, що краще злитися одне з одним, розчинитися одне в одному. Стоп-кадр.
Якщо Ви нафаршировані стереотипами, а Ваші моральні координати обмежені чіткими полюсами, як і простір тривимірністю, то не ризикуйте читати «Життя бажань». Але не будьте певними, що розказане у романі обов’язково Вас омине.