Інґеборґ Бахман. Синхрон; переклад з німецької Володимира Кам’янця. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2016. – 208 с.
Інґеборґ Бахман – одна із найвідоміших австрійських письменниць ХХ ст., яка майже не відома на теренах України. Вона народилася 25 червня 1926 року в австрійському місті Клаґенфурт. У Відні письменниця отримала докторський ступінь із філософії за дисертацію на тему «Критична рецепція філософії екзистенціалізму Мартіна Гайдеґґера». Там же були опубліковані перші вірші та проза і відбулось знайомство з Паулем Целаном. Більшу частину життя прожила в Римі. Деякий час жила та працювала в Америці та Мюнхені. Після розриву зі швейцарським письменником Максом Фрішем перебувала у фізичному й психологічному колапсі, залежала від транквілізаторів, снодійних та знеболювальних. У той же час вчинила спробу самогубства.
За життя письменниця була лауреатом Літературної премії Бремен (1957), Премії Бюхнера (1964), Великої державної премії Австрії з літератури (1968), Премії Антона Вільдганса (1972). У 1977 в Клаґенфурті було засновано премію Інґеборґ Бахман для німецькомовних авторів, яку в 2013 році отримала українська німецькомовна письменниця Катя Петровська за роман «Мабуть Естер».
«Синхрон» – збірка оповідань, що вийшла друком у 1972 році, в українському перекладі книга вийшла лише у 2016 році. Збірка складається з п’яти новел і була останньою роботою, яку опублікувала письменниця за життя. Героїнями новел є жінки, які мають великі кар’єрні можливості та, які стали доступними для жінок у Західній Європі в повоєнний період. Але паралельно письменниця зображає ізоляцію та відчуження жінки від своїх первинних коренів та соціуму.
Збірка складається з п’яти оповідань: «Синхрон», «Здавалося гарним / Щасливим очам» , «Проблеми, проблеми», «Гавкіт», «Три дороги до озера». В кожному з оповідань жінка втрачає свою ідентичність і залишається сама. У збірці проілюстровані різні способи героїнь пристосуватися до сучасного світу. Кожна із жінок належить до різного віку та соціального статусу, такий прийом дозволяє показати кризу в самоідентифікації різних людей. В оповіданні «Здавалося гарним / Щасливим очам» головна героїня Міранда має дефект зору. Але вона сприймає його як дар, адже він дозволяє їй не бачити всіх жахів світу. Таким чином, вона сприймає людей, лише на близькій відстані. Таке відгородження від реальності мають усі героїні збірки, кожна відгороджується від нього по-своєму.
Ключова новела останньої збірки Інґеборґ Бахман називається «Синхрон». Оповідання розповідає про декілька днів із життя Наді, синхронної перекладачки, яка знає чотири мови. Твір порушує проблеми місця жінки у світі чоловіків та висвітлює ідеї фемінізму з деяких негативних аспектів проблеми. Одним із ключових питань, яке автор порушує у творі, є питання ідентичності. Головна героїня упродовж всього твору намагається віднайти себе та свою ідентичність. Адаптивність Наді до різних мов та культур світу, зробила її не тільки успішною в сучасному глобальному світі, але й духовно спустошеною. Вона вже дуже давно покинула Австрію і змінює міста як ілюстрації до фільму, та боїться повертатися в рідне місто. Швидкий темп життя не дає Наді змогу озирнутися назад: «Міста закружляли вихором уночі, Банґкок, Лондон, Ріо, Канн, тоді Женева, звичайно ж, і звичайно Париж».
Героїня перебуває у стані втраченого «Я», втраченої ідентичності. Подорож із колегою дає їй можливість заглибитися в себе та подумати над своїм життям. За допомогою рідної мови вона згадує своє минуле, намагається зрозуміти, чому стала такою. У чоловічому світі Надя грає, по суті, чоловічу роль, не дивлячись на те, що вона виглядає як модна й успішна жінка. Граючи чоловічу роль, вона перестає грати жіночу, не планує виходити заміж або народжувати дитину. Її емансипованість і незалежність перетворювалась у хронічну самотність. Інґеборґ Бахман ілюструє в цьому оповіданні негативні боки такої очікуваної жінками свободи.
Письменниця грається у текстах зі зневірою, загрозою та станами божевілля. Вона пише про себе, перетворює свою душу на місце подій твору та намагається сказати все несказане, або виправити те, що сказано неправильно.
Видання дуже якісне і гарне. Хороший переклад дозволяє ще глибше зануритись у внутрішній світ героїнь та відчути їх на собі. Рекомендована до читання, тим, хто шукає себе, тобто всім.