Історії без зефірок від учасників “Психологічного театру імпровізації”

13 квітня у приміщенні Палацу «Академічний» (вул. Шиллера, 11, Чернівці) відбудеться показ вистави-кінцуґі «Історії без зефірок». Ця постановка є підсумком проєкту «Психологічний театр імпровізації» (керівник – Віктор Булига), що стартував у Чернівцях у лютому 2024 року. Проєкт ініційований ГО «Міжнародний молодіжний театральний фестиваль «Чорні вівці» і відбувся за сприяння програми «Culture helps / Культура допомагає», що реалізовується ГО «Інша Освіта» у партнерстві з німецькою організацією zusa за фінансової підтримки Європейської комісії. Режисер – Іван Данілін, текст – Інґа Кейван, робота з акторами – Інна Даніліна, відеограф – Іван Морараш. Початок вистави о 17:00. Вхід вільний.

У проєкті «Психологічний театр імпровізації» взяли участь чернівчани – корінні та нові (люди, які були змушені полишити свої рідні домівки через російське вторгнення). Вони ж стали виконавцями «Історій без зефірок». Олександра Гольдіна, Олена Захарченко, Маріанна Калашник, Анастасія Клімова, Анастасія Пеліховська, Любов Попович, Руслан Русіташвілі, Ясномира Семерга, Катерина Сіряк, Ірина Герман, Назарій Ткачук, Ярослава Хижняк – саме їхні оповіді склали основу вистави, і тепер вони розкажуть їх зі сцени.

У виставі «Історії без зефірок», крім форми психологічного театру імпровізації, використані також техніки документального театру. Головні дійові особи – люди, місто, міста.

«Історії без зефірок» поєднали в собі кілька розповідей різних людей, як і наше місто поєднало в собі під час війни багато людей, їхні міста. Звідси визначення «вистава-кінцуґі». Наша країна, українські міста, наше місто, кожен українець та українка зараз складаються із «уламків», «осколків», об’єднаних «швами-шрамами», наче посудина в японській техніці-філософії кінцуґі. Ці «шви» – наші історії та історія, колективна та приватна пам’ять, травми, робота з ними. «Історії без зефірок» – психологічно не проста робота, адже в ній чимало тригерів, але вона важлива, позаяк відрефлектовує та осмислює те, в чому українцям доводиться жити вже 10 років, а також фіксує, як трансформувалося місто впродовж цього часу.

Команда «Психологічного театру імпровізації» запрошує містян та гостей міста прожити «Історії без зефірок» разом з ними. «Говори. Слухай. Будь».

У дизайні афіші використане фото авторства Олени Захарченко.