Історія Осередку літературної критики
Осередок літературної критики розпочав свою роботу ще у 2012 році. Учасниками його першої версії були ще тоді студенти філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Микола Гуцуляк, Юлія Борова, Ірина Боднар, Галина Вінтонів, Галина Люта, ментори і тренери Ірина Скрипник, Микола Рачук, Іван Чорний, Інга Кейван. Збиралися ми тоді у «Literatur Cafe». Тоді основний акцент робився на теоретичній частині, тобто на той момент здавалося більш прийнятним спочатку покращити професійний рівень молодих літературних критиків. Було прочитано кілька лекцій. До практичної роботи тоді так і не вдалося перейти, оскільки через ряд причин ОЛК припинив свою роботу.
У 2015 році, враховуючи попередній досвід та прорахунки, було створено конкретну концепцію і схему роботи ОЛК. Осередок розпочав свою роботу в оновеленому складі: до попередніх учасників приєдналися Юрій Чорней, Валентина та Ольга Чолкан, Максим Дупешко, Катя Барило (Vombat), Іванка Шкромида, Андрій Тужиков.
На наших зборах, які проходили у Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського, обговорювалися проект і загальна концепція літературної критики, мотивація створення ОЛК, план і спосіб роботи, напрямки діяльності, основні принципи та завдання літературної критики, критерії, за якими варто оцінювати якість тексту і книжкової продукції.
Мотивація
Здебільшого, сучасна літературна критика інтерпретує текст, не даючи йому різносторонньої оцінки. Тому читач не бачить об’єктивної картини сучасного літературного процесу, письменник не отримує незаанґажованої оцінки рівня своєї майстерності, а видавець – повного уявлення про запити фактичного чи потенційного споживача.
Ще одна проблема нашої літературної критики полягає у тому, що вона говорить здебільшого про окремі факти, а не їхню сукупність, у той час, як саме «в сукупності фактів, – як стверджує Микола Ільницький, – формуються своєрідні стильові течії, тенденції, хвилі».
Отже, ОЛК створено з метою налагодження роботи українського інституту літературної критики (надто амбітно? А чому б ні?..) – як важливої складової і рушія сучасного літературного процесу. ОЛК планується як платформа літературно-критичної діяльності, спрямованої на об’єктивне і оперативне висвітлення поточного літературного життя, його актуальних подій, проблем, явищ.
Усвідомлюємо, що це непросто, але плануємо рухатися у напрямку здійснення окремих основних завдань. Серед яких – спроба визначити, окреслити основні літературні напрямки, стильові тенденції, школи, світогляди, етико-естетичні тенденції, які функціонують, виокремлюються у просторі сучасної літератури. Це особливо важливе завдання, оскільки його здійснення забезпечить адекватний культурний діалог між представниками літературного процесу, зробить його прозорішим для читача, закладе основу для майбутнього наукового осмислення літературного процесу перших десятиліть ХХІ століття.
Основні принципи підходу до написання літературно-критичного тексту та діяльності літературного критика:
– Об’єктивність
Літературний критик повинен бути професійно чесним, відповідальним перед своєю цільовою аудиторією. За будь-яких умов повинен давати максимально об’єктивну, неупереджену, аргументовану оцінку явищам літературного процесу. Літературний критик може писати на замовлення, але неприйнятним для нього є висловлення і відстоювання чиїхось особистих чи власних інтересів та замовлених думок, ідей. Критик повинен висловлювати самостійні думки, бути принциповим, але, водночас, не має собі дозволяти крайньої безапеляційності, категоричності, адже критика – це комунікація.
– Оціночна спрямованість
Це та функція, яка відрізняє літературно-критичний текст від літературознавчого наукового. Літературна критика оцінює об’єкти та явища сучасного літературного життя, дає їм оцінку, визначає їхнє місце у літературно-мистецькому процесі. І саме критика готує ґрунт для літературознавчої науки, відкриваючи нові імена, виокремлюючи нові теми, проблеми, окреслюючи естетико-етичну специфіку, апробовує нові методології.
– Професійність
Критик повинен бути компетентним у питаннях літературознавства, оперувати термінологічною базою, орієнтуватися в літературних явищах, процесах, стилях, напрямках, типах авторської свідомості, епохах. Лише за таких умов. Адже лише визначивши мотивацію автора, окресливши його етичну, естетичну, смислову парадигму, критик може уникнути упередженості та хибності висновків.
– Оперативність, мобільність (моментальність реакції, актуальне осмислення нових творів, подій)
– Публіцистичність (націленість на актуальність, злободенні проблеми)
– Прогностичність
Критика намагається робити прогнози щодо розвитку певних явищ, стилів, жанрів тощо, щодо еволюції письменника, можливої долі його твору (творів), щодо читацького інтересу, попиту, стосовно подальшого життя і розвитку фестивалів, конкурсів, груп, організацій.
Критерії оцінки якості тексту
Літературна критика оцінює насамперед якість тексту. Отже, тут постає питання, який текст можна вважати якісним, на що, власне, варто звертати увагу, оцінюючи якість тексту.
- Якість тексту визначається формозмістовою єдністю. Автор ставить мету донести до реципієнта певний смисл, ідею, він їх втілює у тексті, створюючи свій смисловий світ. Ідеально, коли автор до кінця дотримується логіки, законів, правди створеної ним художньої реальності. Якщо, приміром, ідеться про історичні події, осіб, то варто з’ясувати міру художнього вимислу та домислу, їхню вмотивованість. Звісно, беруться до уваги жанрово-родові особливості тексту.
- Важливо звертати увагу на архітектоніку. Адже вдале чи невдале структурування тексту, рівень співвідношення його частин впливає на якість комунікації з читачем.
- Оцінка тематичних зв’язків між фразами.
- Емоційна насиченість тексту – те, що забезпечує вплив на читача, робить процес читання цікавим, вибудовує зв’язок між автором і читачем.
- Ці всі компоненти забезпечують цілісність тексту, його системність. Отже, береться до уваги фактологічна, смислова, стилістична сторона тексту.
- Критик, аналізуючи книгу, розглядає її ще й як видавничу продукцію. Тому він оцінює не лише авторську роботу, а й редакторську, коректорську, поліграфічну. Книга має бути не лише цінною інформаційно, вона ще й має бути зручною та мати відповідний естетично-смисловий вигляд.
Якісний текст – це максимально досконало інтегратований текст.
Таким чином, критика – це не хобі, а відповідальна праця, яка є важливим рушієм літпроцесу. Вона розворушує, мотивує, викликає діалоги, дискусії. Критика – це своєрідна притомність літпроцесу. І саме літературні критики покликані як сприяти формуванню естетико-етичних смаків читача, так і еволюції автора.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО САЙТ
Структура сайту
Структура сайту розроблялася із врахуванням основних функцій літературної критики та її основних жанрів: інформаційні жанри (допис, анонс, репортаж, інтерв’ю, анотація); аналітичні жанри (рецензія, огляд, критична стаття); художньо-публіцистичні жанри (нарис, есе, фейлетон, памфлет).
Опис сайту та його розділів, рубрик
I. QALITAS
Критика
(Цей розділ становитимуть аналітичні жанри (рецензія, критична стаття) та художньо-публіцистичні (нарис, есей, фейлетон)).
Метакритика
(Осмислення роботи інших критиків; тобто поле для дискусій критичних позицій. Цей напрямок дозволить створити уявлення про критичну парадигму).
Метемпсихоз
(Матеріали, в яких осмислюється мистецтво (кіно, театр, музика, образотворче тощо) як інтерпретація літературних текстів).
III. INFORMATIO
(Цей розділ становитимуть інформаційні жанри (допис, репортаж, анотація, анонс, крім інтерв’ю) та аналітичні (огляд, крім рецензії та критичної статті)).
III. SYLVETA
(Цей розділ становитимуть такі жанри, як аналітичний нарис про письменника, інтерв’ю, лекції, доповіді).
IV. PROGNOSIS
(Перспективи розвитку літературно-мистецьких явищ, суб’єктів літературного процесу; проекти: пропозиції, дискусії; лекції, доповіді).
НАШ ПРОЕКТ: МОТИВАЦІЯ, МОДЕЛЬ, ПЕРСПЕКТИВИ
Стосовно назви сайту
Назва сайту «Література. Сучасність. Діалог» характеризує сутність літературної критики: література – як об’єкт і предмет, сучасність – основний час, вимір, в контексті якого оцінюються об’єкт і предмет, діалог – це те, від чого літературна критика відштовхується і чого прагне, так само, як і література.
Назва дозволяє своєрідну гру з абревіатурою – «ЛСД». Крім того, що це, звісно ж, привертає увагу, мені ще й хотілося у такий образно-неоднозначний спосіб наголосити на можливості звиканні до літератури та до її осмислення, на літературно-мистецькій залежності. Вказати на літературу, літературну критику як на спосіб розширення меж свідомості і окрему, смислову, реальність, вписану в об’єктивну реальність. Я свідомо обрала таку абревіатуру – розраховуючи саме на дію подвійного смислу. Література і мистецтво значно потужніже за наркотики можуть розширити свідомість, уяву, допомогти у моменти загострення відчуття екзистенційної самотності. Це досвід. Але якщо наркотики – це підміна реальності, то література, мистецтво – це спосіб пізнання, трактування реальності (реальностей), це завжди кут зору іншої особистості, а отже, сприяння діалогу у світі замкнених істот-людей. І це важлива різниця: наркотики – втеча від світу, література і мистецтво – спроба діалогу.
Хто тут працює
Сайт планує публікацію матеріалів, передусім, учасників ОЛК, оскільки ми є вже сформованим колом однодумців, які визначилися зі своїми поглядами, принципами, критеріями, функціями і завданнями літературної критики. Ми радо співпрацюватимемо з тими, хто ознайомившись з нашим проектом, прийме наші позиції.
Сайт безгонорарний.
Ми завжди раді усім пропозиціям, зауваженням думкам з приводу.