16 червня в Чернівцях відбулась дуже атмосферна літературна зустріч з австрійським письменником, журналістом і перекладачем Мартіном Поллаком. Письменник походить з міста Бад Галл у верхній Австрії. Він вивчав філологію та історію країн Східної Європи в університетах Відня, Варшави. У 1987 році почав працювати в журналі Der Spigel. Займався перекладами с польської мови. Дуже багато його праць присвячені історії Східної Європи.
Зустріч відбувалась у форматі діалогу німецькою мовою між Мартіном Поллаком та Петром Рихлом, перекладала розмову Оксана Матійчук. На початку вечора Петро Рихло відзначив виняткову чесність автора та його здатність відкривати істини, які є пекучо актуальними.
В українському перекладі вже вийшли три книги автора: «Мрець у бункері», «Отруєні пейзажі», «Цісар Америки. Велика втеча з Галичини». Про них говорили та зачитували уривки німецькою та українською мовами.
«Мрець у бункері» – роман, в якому розказана особиста і складна історія автора:
Це історія мого батька, якого знайшли в бункері. Він тікав нелегально з країни як представник режиму націонал-соціалістів. Мене виховували націонал-соціалісти, оповідаючи історію родини, я руйную історію свого дитинства. Батько був великим коханням моєї матері, тому книга вийшла вже після її смерті. Це жахлива історія. Мій батько міг бути добрим спортсменом, добрим коханцем, міг бути добрим до інших, водночас він чоловік, який брав участь у масових знищеннях. Жахливі злочини здійснювались цілком нормальними людьми
.
Крім того, автор розказав, як вперше побачив фотографії жертв свого батька, яких було розстріляно в потилицю: «Було болісно дізнатись, що мій батько теж був в Польщі, але в іншій ролі. Я вивчав там польську літературу».
Також була розмова про роман «Цісар Америки. Велика втеча з Галичини», про який Ви можете прочитати тут:
Теми, які обговорюватись, теж були зовсім непростими і болісними для автора, і це відчувалось. Цей вечір був не просто вечором знайомства з творчістю і біографією автора – це була сповідь людини яка розказує непрості історії, які більшість з нас приховують десь вглибині себе.